15 порад, як навчити дитину грати самостійно

      Вміння дитини грати самостійно слід всіляко розвивати. Але зовсім не тому, щоб мама звільнила свого часу для виконання домашніх справ. Приоритетнее те, що цей навик уміння придумувати собі різні розваги та цікаві заняття є ознакою дорослішання дитини. Найчастіше малюк може сам знайти собі заняття на час, в середньому до 50 60 хвилин, до 3-го році життя. Але помилково думати, що 3-річний малюк без попередньої підготовки і допомоги дорослих зуміє самостійно грати. Батькам важливо створити для цього передумови та умови. Пропонуємо 15 порад, як навчити дитину грати самостійно. Рекомендації батькам Порада 1: дбаємо про безпеку Створіть безпечні умови для самостійної гри дитини. Так як якийсь час він буде без щохвилинної придивляннями дорослих, необхідно переконатися у відсутності гострих і ріжучих предметів, наповнених склянок, розеток без заглушок. Рада 2: організуємо ігрову зону Організуйте для малюка куточок у квартирі, де він буде почувати себе максимально комфортно. Як правило, діти люблять влаштовувати там все по своєму смаку і із задоволенням грають в особистому куточку тривалий час. Рада 3: підбираємо розвиваючі іграшки Запропонуйте малюкові іграшки, з якими він зможе грати без допомоги дорослих. Це можуть бути фломастери або фарби, кубики, музичні та розвиваючі іграшки, залізниця, машинки. Дівчинки до 3-річного віку вже починають грати в «будинок» і люблять возитися з ляльками та дитячим посудом. Якщо площа квартири дозволяє, зайняти дитину допоможе велосипед. Рада 4: цікавимося процесом Пам'ятайте, що дитині важлива увага батьків до його гри. Тому час від часу потрібно цікавитися успіхами малюка, особливо якщо він малює, збирає конструктор або будує щось з кубиків. Порада 5: підтримуємо контакт Відзивайтеся на запитання дитини відразу ж, де б не знаходилися. Це допоможе йому не відчувати тривогу через відчуття самотності під час гри. Рада 6: підвищуємо інтерес до гри Стимулюйте дитячий інтерес до продовження гри. Можна ускладнити завдання, запропонувавши намалювати або зібрати щось нове. Рада 7: допомагаємо досягти мети гри Підказуйте дитині правильне рішення, якщо він не може впоратися самотужки і готовий кинути гру. Нерідко діти починають вередувати, якщо їм не вдається зібрати фігуру з конструктора або воєдино весь пазл. Трохи дорослої допомоги і гра продовжується. Рада 8: «порушуємо» правила Чи не нав'язуйте дитині правила гри, якщо розумієте, що він грає зовсім не так, як загальноприйнято. Наприклад, малюк може не сам кататися на велосипеді, а возити на ньому ляльку або м'яку іграшку. Рада 9: заохочуємо самостійність Заохочуйте самостійну гру, не обсмикуючи заборонами на кшталт «Не можна тупотіти ногами», «Не можна бігати», «Не можна кидати іграшки». Правильніше все пояснити без частки «не», так у дитини буде менше негативу і бажання не слухатися. Рада 10: вчимо долати труднощі Розвивайте в дитині вміння доводити розпочату гру до кінця і долати невеликі труднощі. Рада 11: «копіюємо» справи дорослих Заохочуйте дитину, якщо під час самостійної гри він наслідує занять дорослих, наприклад, мами: робить прибирання в іграшках, миє дитячий посуд, одягає або причісує ляльок. Рада 12: придумуємо мотивацію Вмотивуйте дитини до самостійної гри. Наприклад, після того як малюк намалює що-небудь, похваліть його за красивий малюнок і запропонуйте щось особливо смачне. Але не перетворюйте гру в заробляння ласощів. Рада 13: пишаємося успіхами дитини Демонструйте щиру гордість результатами самостійної гри дитини. Наприклад, якщо малюк малював, повісьте його малюнки на чільне місце і покажіть татові, коли він повернеться додому з роботи. Рада 14: збільшуємо час самостійної гри Намагайтеся продовжувати час самостійної гри, час від часу підказуючи дитині ідеї для нового заняття. Рада 15: вітаємо сюжетні ігри Пам'ятайте, що самостійна гра створює передумови для переходу до більш складних форм сюжетної гри. А це фактор вміння дитини грати і спілкуватися з однолітками. Галина Ярошук, доктор біологічних наук, клінічний психолог: «Самостійність закладена в дитині від народження: він розглядає свої ручки, грає з підвісними брязкальцями, але це тільки перший передвісник активної і творчої гри. Спочатку малюк грає в присутності батьків, часом з їх участю. Адже потрібно показати дитині, як катати машинку і складати кубики. Найчастіше діти самі прагнуть до самостійності, і необхідно їх в цьому підтримувати. Важливо правильно хвалити дитину, так як діти потребують заохочення. Наприклад: Я бачу на твоєму малюнку будинок і квіти. Напевно, багато різних кольорових олівців довелося використовувати, зате як красиво вийшло. Та ти у нас справжній художник! »Експерт: Галина Ярошук, доктор біологічних наук, клінічний психолог Автор: Олена Нерсесян-Бриткова