2 місяці. Приймаємо вітання :))) - привітання з 2 місяцями

      Ну от і нам вже два місяці ... Час летить! На плановий огляд підемо на наступному тижні, але думаю, що додав не менш кіло (кожен раз відчуття, що дві гантельки в 3 кг піднімаю) Все у нас добре, ось ще б животик налагодився, і мама зовсім була б щаслива. Так, до речі про животику ... Ходили ми до гастроентеролога. Ну це кошмар якийсь! Наскільки б не був талончик, це не в рахунок! Талончик виданий, мабуть, просто як дозвіл взяти участь у черзі. Після години такого очікування в задушливому коридорі я для себе вирішила, що буду краще платно по лікарях ходити (і до речі знайшла нарешті платний центр в нашому селі). Гастроентеролог мене повеселив. Я їй давай розповідати докладно, що і як у нас, причому так спокійно (дитина рідко какає). Детально все розповідаю. Вона дивиться на мене мовчки з-під окулярів і потім запитує: -А ви лікар? Я чесно кажучи навіть здивувалася такому питанню ... - Ні, - кажу, - а чому таке питання? - Ну ви просто так все докладно розповідаєте - (ну звичайно детально, це ж моя дитина, а як інакше?) - Як наш аналіз, - я питаю (робили КПГ) - Нічого кримінального, всього потроху, зараз призначимо лікування І прописує нам: Бифиформ (по 1 капсулі 2 рази на день - 1 місяць), Галстена !!! (По 1 краплі двічі на день - 1 місяць) і Лактоза Бебі (2 тижні по капсулі, два рази на день). Вообщем здивувалася я такого лікування. Адже Галстена для печінки, а печінка вона сказала нормальна, трохи збільшена, але це говорить в нормі для такого віку, Лактоза Бебі взагалі не знаю, навіщо нам потрібна, нам же не поставили лактазную недостатність. Вообщем я засумнівалася ... Вирішила поки нічого не давати дитині, поки не отримаємо аналіз на дисбактеріоз. А потім підемо до іншого лікаря, подивимося, що там призначать. А ще сьогодні їздили з вени кров брали. Поїхали відразу платно, а то стояти знову хоч скільки-небудь в задушливій поліклініці ми б не витримали. Та ще Ори дітей за дверима слухати. Кров брали з руки, бідний ребятенок мій, так плакав. А медсестра розповіла, що раніше брали з голови, так от щоб вена проявилася, потрібно було пощипати дитини, щоб він поплакав, і вінки на голові здулися. Кошмар! Я відразу ж уявила, як мого б змушували плакати, і стало якось не по собі. Брррр Були у невропатолога. Лякали мене, що наговорять всякої нісенітниці ... Треба ж нічого не сказав, все в нормі ... ну хоч тут добре. Дивують мене лікарі. Тільки одягла дитя гуляти на балкон (лінуюся ходити на вулицю кожен день, якщо чесно), дзвінок у двері ... Прийшла лікар, називається. Я їй кажу, дитину роздягати ??? (Тільки з ором одяглися), вона, так-так, обов'язково, а ви гуляти зібралися? Так, кажу, зібралися. Ну що ж, роздягати, так роздягати. З криком роздяглися. Вона його просто взяла на руки. Подивилася і поклала назад. І ВСЕ !!! Нафіг тоді питається, ми роздягалися ??? В результаті спати поклала в ліжку, відкрила вікно ... Ну ось такі новини у нас. А ось і кілька фото.удалось нарешті закарбувати улибкуфігу вам :))) любить серьезнічать :)))