Пільги та гарантії для жінок з дітьми до 18 років

Враховуючи важливу соціальну роль прекрасної половини людства, у чинному законодавстві передбачені пільги та гарантії, спрямовані на забезпечення захисту інтересів матері і дитини. Про види і порядок застосування таких пільг і гарантій. Трудові пільги та гарантії Якщо говорити про трудові пільги та гарантії для жінок з дітьми, то трудове законодавство закріпило їх у КЗО Т для роботодавця: роботодавцю заборонено, або роботодавець зобов'язаний, або роботодавець не має права. Причому основні види пільг і гарантій містяться в главі XII КЗО Т «Праця жінок». Зверніть увагу, що в ст. 186 КЗО Т описані умови утримання та обслуговування жінок, які мають дітей: на підприємстві з широким використанням жіночої праці організовуються дитячі ясла, дитячі садки, кімнати для годування грудних дітей, а також кімнати особистої гігієни жінок! Отже, вивчивши детально всі види пільг і гарантій для жінок, які мають дітей, виділимо основні. Обов'язки роботодавця: Стаття 56 КЗО Т: на прохання вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда (у тому числі такого, який знаходиться під її опікою), встановлювати неповний робочий день або тиждень. Оплата праці в таких випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Стаття 185 КЗО Т: у разі необхідності видавати вагітним жінкам, жінкам, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда, путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах, а також надавати їм матеріальну допомогу. Порядок надання таких путівок та матеріальної допомоги визначається в умовах колективного договору. Якщо у підприємства немає колективного договору, такі зобов'язання роботодавець може прописати в Положенні про соціальний пакет на підприємстві. Стаття 178 КЗО Т: вагітним жінкам на підставі медичного висновку знижувати норми виробітку, норми обслуговування або перевести на іншу легшу і яка виключає вплив несприятливих виробничих факторів роботу. До вирішення питання про надання іншої роботи вагітну жінку звільняють від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні. А жінки, які мають дітей віком до 3 років, у разі неможливості виконання ними попередньої роботи, повинні бути переведені на іншу роботу із збереженням середнього заробітку за попереднім місцем роботи до досягнення дитиною віку 3 років. Стаття 183 КЗО Т: жінкам, які мають дітей віком до 1,5 років, надаються перерви для відпочинку і годування дитини. Перерви надаються не рідше як через три години тривалістю не менше 30 хвилин кожен. При наявності двох і більше грудних дітей тривалість встановлюється не менше однієї години. Перерви для годування дітей включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком. Роботодавцю заборонено: Стаття 184 КЗО Т: відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату, мотивуючи це вагітністю, наявністю дітей віком до трьох років, одиноким матерям - наявністю дитини віком до 14 років або дитину-інваліда. У разі відмови прийняти жінку на роботу роботодавець зобов'язаний повідомити жінці причини відмови у письмовій формі. Відмову можна оскаржити в судовому порядку в 3-місячний термін з моменту отримання повідомлення про відмову (ч. 1 ст. 233 КЗО Т). Звільняти за власною ініціативою вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років - ч. 6 ст. 179 КЗО Т), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитину-інваліда. Звільнення цих жінок можливе лише у випадках повної ліквідації підприємства, закінчення строкового трудового договору, але з обов'язковим працевлаштуванням. При цьому на період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору. Стаття 176 КЗО Т: вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років, залучати до роботи в нічний час, у вихідні дні, до надурочних робіт, а також направляти у відрядження. Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину-інваліда, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їх згодою (ст. 177 КЗО Т). Роботодавець не має права: Стаття 174 КЗО Т: використовувати жіночу працю на важких роботах і на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (перелік таких робіт затверджений наказом МОЗ України «Про затвердження Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок »від 29.12.93 р № 256). Як виняток дозволено застосовувати працю жінок на підземних роботах, які носять нефізичний характер або пов'язані з санітарним та побутовим обслуговуванням. Залучати жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує допустимі норми підіймання і переміщення важких речей, затверджені наказом МОЗ України «Про затвердження Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками» від 10.12.93 р № 241, а саме підіймання і переміщення вантажу при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину) не понад 10 кг, підіймання і переміщення вантажу постійно впродовж робочої зміни не більше 7 кг, сумарна вага вантажу, переміщуваного протягом кожної години роботи, не повинен перевищувати: з робочої поверхні * 350 кг, з підлоги - 175 кг, при переміщенні вантажу на візках або в контейнерах додаток зусиль не повинно перевищувати 10 кг. (* Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень конвеєра стола, верстата і т. П. Згідно ГОСТ 12.2.032-78 і ГОСТ 12.2.033-78.) Стаття 175 КЗО Т: залучати до роботи в нічний час. Виняток становлять певні галузі та види робіт, де допускається застосування праці жінок у нічний час, за умови, що це викликано особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід. Перелік таких видів діяльності затверджується КМУ, але такий документ поки не затверджений. Це обмеження не поширюється на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім'ї. Відпускні пільги Відпускні пільги та гарантії жінкам, які мають дітей, передбачені не тільки КЗО Т, а й Законом № 504: як соціальні відпустки. Так, в п. 4 ст. 4 Закону № 504 перераховані наступні види соціальних відпусток: Відпустка по вагітності та пологах (ст. 17 Закону № 504), або, як багато його називають, «декретну» відпустку, який надається на підставі медичного висновку такою тривалістю: до пологів - 70 календарних днів і після пологів - 56 к. д. (70 - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів) починаючи з дня пологів. Тривалість відпустки обчислюється сумарно і відповідно становить 126 (140) к. Д. Крім того, жінкам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, декретну відпустку надається на 90 к. Д. До пологів і 90 к. Д. Після пологів, сумарно - 180 до . д. (п. 10 ч. 1 ст. 30 Закону № 796). Декретна відпустка надається і оплачується жінкам, які працюють як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Щодо розрахунку середньої зарплати для виплати допомоги по вагітності та пологах читайте у Порядку № 1266. Відпустка по догляду за дитиною до трьох років (ст. 18 Закону № 504) надається після закінчення декретної відпустки за заявою жінки на підставі свідоцтва про народження дитини з оформленням наказу на підприємстві. Оплачується цей вид відпустки за місцем проживання жінки органами соціального забезпечення. Що стосується відпустки по догляду за дитиною більшої тривалості, то підприємство може надавати жінкам відпустку без збереження зарплати (на практиці, як правило, потрібно медичний висновок, в якому зазначені підстави для догляду за дитиною) або частково оплачувану відпустку (за рахунок коштів підприємства). Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини старше трьох років (діє з 01.01.2009 р, ст. 181 Закону № 504) надається у вигляді оплачуваної відпустки тривалістю 56 к. Д. Без урахування святкових і неробочих днів після набрання чинності рішенням про усиновлення дитини і на підставі заяви. Якщо усиновлювачами є подружжя, то це вид відпустки надається одному з них на їх розсуд. Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (ст. 19 Закону № 504), який покладається жінці, яка має двох і більше дітей віком до п'ятнадцяти років або дитину-інваліда (у цьому випадку вік до 18 років), або яка усиновила дитину, одинокій матері , батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, тривалістю 10 к. д. без урахування святкових і неробочих днів (до 2010 року - 7 к. д.), за наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 к. д. Даний вид відпустки надається на підставі заяви, свідоцтв про народження дітей, висновку медико-соціальної експертизи (якщо дитина - інвалід) або інших документів, що підтверджують право на надання такої відпустки, і оформляється наказом роботодавця. Подробиці розрахунку середньої зарплати для оплати днів додаткової відпустки на дітей читайте у Порядку № 100. Тетяна Мойсеєнко