Виховання дитини закон

Виховання дитини закон Стаття 1В метою забезпечення стимулювання усиновлення (удочеріння) дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків, громадянину Російської Федерації, який проживає на території Республіки Комі, яка усиновила (удочерила) дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків, встановлюється виплата у вигляді одноразової грошової допомоги (далі - одноразова грошова допомога). Одноразова грошова допомога при усиновленні (удочеріння) дитини встановлюється у розмірі 200 000 рублів. При усиновлення (удочеріння) дитини, яка має відхилення у психічному чи фізичному розвитку, одноразова грошова допомога встановлюється у розмірі 250 000 рублів. Одноразова грошова допомога, зазначене в цій частині, призначається і виплачується одному з усиновителів (удочерителя) на кожного усиновлення (удочеріння) дитини. На одноразова грошова допомога районний коефіцієнт і відсоткова надбавка до заробітної плати, встановлені для районів Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостей, не нараховуються. Порядок і умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги встановлюються Урядом Республіки Комі. Одноразова грошова допомога призначається у разі, якщо звернення за ним пішло не раніше 6 місяців з дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення (удочеріння). У разі скасування усиновлення (удочеріння) з вини усиновителя (удочерителя) одноразова грошова допомога, виплачена усиновителю (удочерителя), підлягає поверненню в порядку, встановленому Урядом Республіки Комі. У разі неповернення усиновлювачем (удочерителя) грошових коштів, виплачених у вигляді одноразової грошової допомоги, їх повернення здійснюється в судовому порядку. Стаття 3В Республіці Комі встановлюються такі розміри щомісячних грошових коштів на утримання дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків (далі - щомісячні грошові кошти на утримання дитини), які перебувають під опікою (піклуванням) і в прийомних сім'ях, за віковими групами дітей з урахуванням визначених цим Законом природно-кліматичних зон Республіки Комі: До щомісячним грошовим коштам на утримання дитини на кожного перебуває під опікою (піклуванням) дитини, прийомну дитину щомісячно виплачується доплата на опалення, освітлення, поточний ремонт житла, придбання меблів та оплату побутових послуг (далі - доплата) у таких розмірах: Розмір щомісячних грошових коштів на утримання дитини та розмір доплати індексуються щорічно законом Республіки Комі. Стаття 5Опекун (піклувальник), прийомний батько (батьки) відповідно до законодавства Російської Федерації щорічно представляють в спеціально уповноважений Урядом Республіки Комі орган виконавчої влади Республіки Комі звіт у письмовій формі за попередній рік, в тому числі про використання щомісячних грошових коштів на утримання дитини та доплати для затвердження. Невитрачені протягом року кошти вилученню не підлягають і витрачаються за їх цільовим призначенням. Стаття 7Пріемним батькам (батькам) виплачується винагорода в розмірі 2950 рублів на місяць на кожну прийомну дитину. За виховання кожну прийомну дитину, яка не досягла трирічного віку або має відхилення у психічному чи фізичному розвитку, виплачується надбавка до винагороди в розмірі 1298 рублів на місяць. У разі передачі на виховання дитини у прийомну сім'ю та призначення відповідно опікунами (піклувальниками) щодо цієї дитини обох прийомних батьків за бажанням прийомних батьків виплата винагороди і надбавки до винагороди може здійснюватися одному з батьків або обом в обумовленою ними пропорції. Розподіл винагороди та надбавки до винагороди між прийомними батьками встановлюється договором про прийомну сім'ю. Виплата винагороди прийомним батькам (батькам) здійснюється із застосуванням встановлених законом Республіки Комі граничних розмірів районних коефіцієнтів до заробітної плати і процентних надбавок до заробітної плати, що встановлюються для установ, що фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, муніципальними утвореннями на території Республіки Комі. Рішення про призначення винагороди прийомним батькам (батькам) приймається спеціально уповноваженим Урядом Республіки Комі органом виконавчої влади Республіки Комі. Винагорода прийомним батькам (батькам) виплачується з дня укладення договору про прийомну сім'ю територіальним органом спеціально уповноваженого Урядом Республіки Комі органу виконавчої влади Республіки Комі, а в разі відсутності зазначеного територіального органу за місцем проживання прийомних батьків (батька) - державною установою Республіки Комі - центром по надання державних послуг у сфері соціального захисту населення на підставі поданих уповноваженим Урядом Республіки Комі органом виконавчої влади Республіки Комі щомісячних відомостей про призначене винагороду прийомним батькам (батькам). Стаття 9Фінансірованіе витрат на грошові виплати, встановлені цим Законом, а також на доставку, пересилання та оплату банківських послуг проводиться за рахунок коштів республіканського бюджету Республіки Комі на відповідний фінансовий рік. Стаття 1. Основні терміни та їх визначення У цьому Законі використовуються такі терміни та їх визначення: освіта - процес виховання і навчання в інтересах особистості, суспільства, держави, що не суперечить загальноприйнятим у державі - учасниці СНД морально-етичним принципам і нормам, орієнтований на збереження , вдосконалення та передачу знань, трансляцію культури новим поколінням з метою забезпечення сталого соціально-економічного та духовного розвитку країни, постійного вдосконалення морального, інтелектуального, естетичного та фізичного стану особистості і суспільства; виховання - систематичний процес формування та розвитку особистості відповідно до прийнятих в державі - учасниці СНД нормами з метою підготовки її до активної участі в суспільному і культурному житті; виховний процес - діяльність з формування та розвитку особистості відповідно до прийнятих в державі - учасниці СНД програмами виховання дітей та молоді; діти - особи, які не досягли 18 років (повноліття), якщо згідно з національним законодавством не встановлено інше; молодь - особи від 18 до 29 років, якщо згідно з національним законодавством не встановлено інше; програма виховання дітей та молоді - програмно-плануючий документ виховання, закріплює основні () напрямки виховання дітей та молоді та заходи щодо їх реалізації; установа освіти - юридична особа, основною функцією якого є здійснення діяльності з навчання і виховання. Стаття 3. Державна політика у сфері виховання дітей та молоді Державна політика у сфері виховання дітей та молоді ґрунтується на принципах: - гуманізму; - Наступності процесу виховання в сім'ї, закладах освіти, інших установах та організаціях, засобах масової комунікації та соціалізації підростаючого покоління, зайнятих у процесі виховання; - Пріоритету загальнолюдських цінностей, життя і здоров'я людини, вільного розвитку особистості; - Забезпечення умов для формування у дітей та молоді духовно-моральних цінностей, здорового способу життя, виховання громадянськості, патріотизму, відповідальності, працьовитості; - Обліку духовно-моральних цінностей і традицій держави - учасниці СНД для гармонійного розвитку дітей та молоді; - Розвитку і зміцнення партнерства держав - учасниць СНД у сфері виховання дітей та молоді. Державна політика у сфері виховання дітей та молоді спрямована: - на різнобічний розвиток дітей та молоді, формування навичок самореалізації особистості; - Забезпечення гуманістичного характеру виховання, захист прав дітей та молоді; - Встановлення гармонії у відносинах між людиною і суспільством, людиною і природою, людиною і державою; - Виховання у дітей та молоді поваги до своєї держави, батькам, родині та іншим членам суспільства; - Виховання патріотів, громадян правової, демократичної, соціальної держави, які поважають права і свободи особи, що володіють високою моральністю і виявляють національну і релігійну терпимість, шанобливе ставлення до мов, традицій і культури свого та інших народів; - Підготовку дітей та молоді до свідомого життя у суспільстві на основі принципів взаєморозуміння, миролюбності, терпимості; - Прищеплення дітям і молоді культури міжетнічних відносин. Організаційною основою здійснення політики у сфері виховання дітей та молоді є програми виховання дітей та молоді, які затверджуються урядом держави - учасниці СНД. Заклади освіти в питаннях виховної діяльності на підставі письмових заяв учнів (їхніх батьків або інших законних представників) у позанавчальний час можуть взаємодіяти із зареєстрованими релігійними організаціями. Стаття 5. Міжнародне співробітництво у сфері виховання дітей та молоді Міжнародне співробітництво у сфері виховання дітей та молоді здійснюється в рамках міжнародних договорів держави - учасниці СНД, міжнародних та національних проектів і програм, а також договорів фізичних та юридичних осіб, які здійснюють діяльність у цій сфері, з міжнародними організаціями, іноземними фізичними та юридичними особами. Фізичні та юридичні особи, які здійснюють діяльність у сфері виховання дітей та молоді, здійснюють міжнародне співробітництво шляхом: - встановлення зв'язків з міжнародними організаціями, іноземними фізичними та юридичними особами, які здійснюють діяльність у сфері виховання дітей та молоді, в тому числі з обміну технологіями виховання, програмами виховання дітей та молоді, досвідом організації виховного процесу; - Розробки програм двостороннього та багатостороннього обміну учнями та участі в них; - Запрошення фахівців іноземних держав та напрямки фахівців держави - учасниці СНД в іноземні держави для участі у педагогічній, дослідницької діяльності у сфері виховання дітей та молоді; - Організації міжнародних конгресів, конференцій, симпозіумів та участі в них, а також у роботі міжнародних організацій та асоціацій. Стаття 7. Програми виховання дітей та молоді Основою для розробки програм виховання дітей та молоді є національна доктрина виховання дітей та молоді або інший документ такого рівня держави - учасниці СНД, в якому визначаються цілі, завдання, зміст виховання дітей та молоді, а також методологічні підходи і загальні вимоги до виховання дітей та молоді з урахуванням їх вікових особливостей. Порядок розробки та організації виконання програм виховання дітей та молоді визначається національним законодавством. Проекти програм виховання дітей та молоді проходять обов'язкову громадську експертизу, порядок якої визначається нормативно-правовими актами відповідного рівня.